від непритомності

См. также в других словарях:

• млість — мло/сті, ж. 1) Почуття розслабленості, знемоги. 2) Хворобливий стан, близький до зомління або непритомності. 3) рідко. Те саме, що мла 4) …   Український тлумачний словник

• оглушливий — а, е. 1) Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін. 2) Який доводить до стану непритомності; запаморочливий (про біль, удар і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• оглушувати — ую, уєш і оглуша/ти, а/ю, а/єш, недок., оглуши/ти, лушу/, лу/шиш, док., перех. 1) Шумом, гуркотом і т. ін. на деякий час притуплювати слух кому небудь, позбавляти його гостроти. 2) Доводити до стану непритомності сильним ударом по голові. 3)… …   Український тлумачний словник

• опам'ятовувати — ую, уєш, недок., опам ята/ти, а/ю, а/єш і рідко опам ятува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Виводити кого небудь із стану непритомності, забуття; опритомнювати. 2) Виводити кого небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін …   Український тлумачний словник

• опам'ятовуватися — уюся, уєшся, недок., опам ята/тися, а/юся, а/єшся і рідко опам ятува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Повертатися до свідомості із стану непритомності, забуття. 2) Повертатися до стану душевної рівноваги, набувати знову здатності мислити, діяти і т.… …   Український тлумачний словник

• пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… …   Український тлумачний словник

• приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… …   Український тлумачний словник

• провітрюватися — ююся, юєшся, недок., прові/тритися, рюся, ришся, док. 1) Очищатися, освіжатися припливом свіжого повітря. || Піддаватися дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). 2) розм. Перебувати на свіжому повітрі, дихати… …   Український тлумачний словник

• риза — и, ж. 1) церк. Верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння. 2) Парадний одяг царів. 3) Металеве покриття, оздоблення на іконах, що залишає відкритими лише зображення обличчя та рук; оклад. 4) заст., поет. Взагалі одяг. ••… …   Український тлумачний словник

• стямитися — млюся, мишся; мн. стя/мляться; док. 1) Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; опритомніти, опам ятатися. 2) Повернутися до стану душевної рівноваги, набути знову здатності нормально мислити, діяти і т. ін. (після сильного… …   Український тлумачний словник

• хаос — I ха ос у, ч. 1) перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів. 2) Нагромадження каміння,… …   Український тлумачний словник